Майстер-клас на свіжому повітрі: Ми повернулися з черговим сезоном прогулянок

Під час прогулянки ми зустрінемо жінок, які, незважаючи на життя у світі університетів, де майже повністю домінують чоловіки, вирішили рішуче увійти в це середовище та присвятити себе медицині, природничим та точним наукам. Це зустріло значний опір з боку деяких викладачів, які навіть говорили про неприйнятне зниження рівня та гідності вищих навчальних закладів. З цим стикалися й жінки-науковці, пов'язані зі студентами вищих навчальних закладів Вроцлава в різний час. Деякі жили в Бреслау, інші – у Львові. Вроцлав, і особливо академічний район навколо Грюнвальдської площі, включив їх у спільну історію. Вони здобули тут свої наукові ступені та стали співзасновниками легендарних дослідницьких шкіл Вроцлава. Серед них були жінки-лікарі, хіміки, ветеринари, ботаніки, антропологи та інші. Деякі були добре відомі, інші – зовсім забуті. Їхні біографії будуть досліджені на тлі обмежень та соціальних обставин, з якими стикалися студентки до та після війни.

Ми будемо рухатися переважно тротуарами. Серед перешкод можуть бути нерівні поверхні та припарковані автомобілі. Також буде кілька сходинок, але до них також можна дістатися пандусами.

Серед професій, які найдовше опиралися участі жінок, була архітектура. Протягом століть жінок вважали непридатними для цієї професії. Стверджувалося, що архітектура, яка вимагає точних розрахунків, не підходить жінкам, чиї анатомічні та психологічні характеристики нібито заважають їм вивчати цю галузь. Навіть після того, як жінкам дозволили вивчати архітектуру, мало кому вдавалося знайти роботу за цією професією. Ситуація різко змінилася після 1945 року. Тодішнє покоління жінок-архітекторок довело, що всі раніше панували уявлення про жінок в архітектурі були нісенітницею. І вони продемонстрували це видатними проектами, які зараз є візитною карткою Вроцлава та приваблюють дослідників повоєнної архітектури з усього світу. Під час прогулянки ми дізнаємося біографії та минуле, серед інших, Ядвіги Грабовської-Гавриляк, Анни Тарновської, Марії Моліцької, Кристини Барської та Єви Казімеровської-Цешинської. Але понад усе ми побачимо їхні досягнення – чудові будівлі, розташовані в маєтку Plac Grunwaldzki.

Ми будемо подорожувати переважно тротуарами. Серед перешкод можуть бути нерівні поверхні та неправильно припарковані автомобілі.

Травень – це Європейський місяць різноманітності, час, коли ми нагадуємо всім, що соціальне різноманіття, рівні права та толерантність є гарантіями належного функціонування суспільства. Протягом історії, включаючи вроцлавську, є багато людей та подій, які нагадують нам про ці принципи та застерігають від їх порушення. Щоб знову пережити ці моменти, приєднуйтесь до нас на прогулянці рівності районом Грюнвальдської площі. Тут, ніби крізь історичну призму, ви можете відкрити для себе історії емансипації жінок, перших активісток, які боролися за права негетеронормативних людей, та єврейських лікарів, які лікували всіх без винятку. Але саме тут також розгорталася історія расових законів та Голокосту. Саме тут жили та працювали ті, хто виступав проти статті 175, яка криміналізувала негетеронормативних чоловіків, та лавкового гетто. Але історія цього району також включає постатей, які підтримували заборону для жінок, а згодом і євреїв, вступати до польських університетів. У рамках святкування Європейського місяця різноманітності ми згадаємо історії обох. Першу для натхнення, другу – як повчальну історію.

Ми будемо подорожувати переважно тротуарами. Серед перешкод можуть бути нерівні поверхні та неправильно припарковані автомобілі.